Історія справи
Постанова ВАСУ від 31.03.2015 рокуПостанова ВАСУ від 13.07.2016 року
Постанова ВАСУ від 28.10.2015 року
Постанова ВП ВС від 07.06.2018 року
Постанова ВАСУ від 26.03.2015 року
Постанова ВАСУ від 14.09.2015 року
Постанова ВАСУ від 24.03.2015 року
Постанова ВАСУ від 01.04.2014 року
Постанова ВАСУ від 03.07.2014 року
Постанова ВАСУ від 17.09.2015 року
Постанова ККС ВП від 04.06.2020 року
Постанова ВАСУ від 24.06.2015 року
Постанова ВАСУ від 24.06.2015 року
Постанова ВАСУ від 17.06.2015 року
Постанова ВАСУ від 17.06.2015 року
Постанова ВП ВС від 06.02.2020 року
Постанова ВАСУ від 09.07.2014 року
Постанова ВАСУ від 04.02.2015 року
Постанова ВАСУ від 04.02.2015 року
Постанова ВАСУ від 22.10.2014 року
Постанова ВАСУ від 10.11.2014 року
Постанова ВАСУ від 03.11.2014 року
Постанова ВАСУ від 03.06.2015 року
Постанова ВП ВС від 06.06.2019 року
Постанова ВАСУ від 25.11.2014 року
Постанова ВП ВС від 27.05.2020 року
Постанова ВАСУ від 21.10.2014 року
Постанова ВАСУ від 11.06.2014 року
Постанова ВАСУ від 29.05.2014 року
Постанова ВАСУ від 12.05.2016 року
Постанова ВАСУ від 12.12.2014 року
Постанова ВП ВС від 23.01.2020 року
Постанова ВАСУ від 28.10.2014 року
Постанова ВАСУ від 26.01.2016 року
Постанова КАС ВП від 26.06.2018 року
Постанова ККС ВП від 13.12.2018 року
Постанова КЦС ВП від 12.08.2019 року
Постанова ВП ВС від 19.12.2019 року
Постанова ВАСУ від 29.04.2015 року
Постанова ВАСУ від 15.04.2015 року
Постанова ВАСУ від 06.03.2015 року
Постанова ВАСУ від 24.02.2015 року
Постанова ВАСУ від 04.02.2015 року
Постанова ВАСУ від 04.02.2015 року
Постанова ВАСУ від 14.01.2015 року
Постанова ВАСУ від 11.02.2015 року
Постанова ВАСУ від 22.05.2014 року
Постанова ВАСУ від 01.04.2014 року
Постанова КЦС ВП від 20.06.2019 року
Постанова ВАСУ від 03.06.2015 року
Постанова ККС ВП від 18.04.2018 року
Постанова КАС ВП від 05.06.2018 року
Постанова ВАСУ від 01.04.2014 року
Постанова ВП ВС від 31.01.2019 року
Постанова КЦС ВП від 01.07.2019 року
Постанова ККС ВП від 15.03.2018 року
Постанова ККС ВП від 17.02.2020 року
Постанова ВАСУ від 15.04.2015 року
Постанова ВАСУ від 21.10.2014 року
Постанова ВП ВС від 16.05.2019 року
Постанова ККС ВП від 27.04.2018 року
Постанова ВАСУ від 25.03.2014 року
Постанова ВАСУ від 25.03.2014 року
Постанова ВАСУ від 25.03.2014 року
Постанова ВАСУ від 25.03.2014 року
Постанова ВАСУ від 25.03.2014 року
Постанова ВАСУ від 24.07.2014 року
Постанова ККС ВП від 27.02.2019 року
Постанова ВАСУ від 05.06.2014 року
Постанова КАС ВП від 25.04.2018 року
Постанова КАС ВП від 13.03.2018 року
Постанова ВП ВС від 07.06.2018 року
Постанова ВП ВС від 07.06.2018 року
Постанова ВП ВС від 31.01.2019 року
Постанова ВП ВС від 31.01.2019 року
Постанова ВАСУ від 18.06.2014 року
Постанова ВАСУ від 23.03.2016 року
Рішення ВССУ від 21.12.2016 року
Постанова КЦС ВП від 20.06.2019 року
Постанова ККС ВП від 31.05.2019 року
Постанова КЦС ВП від 20.09.2018 року
Постанова КЦС ВП від 15.11.2018 року
Постанова ВП ВС від 12.12.2018 року
Постанова ВАСУ від 12.03.2015 року
Постанова ВАСУ від 27.11.2014 року
Рішення ВССУ від 01.06.2016 року
Постанова ВАСУ від 16.09.2014 року
Постанова ВАСУ від 30.01.2014 року
Постанова ВАСУ від 11.12.2014 року
Постанова ВАСУ від 22.01.2015 року
Постанова ККС ВП від 10.05.2018 року
Постанова ККС ВП від 17.05.2018 року
Постанова ВП ВС від 24.05.2018 року
Постанова ВП ВС від 24.05.2018 року
Постанова ВП ВС від 14.06.2018 року
Постанова ВП ВС від 14.06.2018 року
Постанова ККС ВП від 12.10.2018 року
Постанова ВП ВС від 31.01.2019 року
Постанова ВАСУ від 02.04.2015 року
Постанова ККС ВП від 08.10.2018 року
Постанова ВП ВС від 23.08.2018 року
Постанова КАС ВП від 20.03.2018 року
Постанова ВАСУ від 25.11.2014 року
Постанова ВАСУ від 24.07.2014 року
Постанова ВАСУ від 07.12.2016 року
Постанова ККС ВП від 22.05.2018 року
Постанова ВАСУ від 29.06.2016 року
Постанова КЦС ВП від 03.04.2019 року
Постанова ВАСУ від 24.06.2015 року
Постанова ВАСУ від 24.06.2015 року
Постанова ВАСУ від 05.02.2015 року
Постанова ВАСУ від 01.02.2016 року
Постанова ВАСУ від 10.12.2014 року
Постанова ВАСУ від 03.12.2014 року
Постанова ВАСУ від 20.05.2015 року
Постанова ВАСУ від 08.06.2015 року
Постанова ВАСУ від 15.04.2015 року
Постанова ВАСУ від 15.04.2015 року
Постанова ВАСУ від 17.03.2015 року
Постанова ВАСУ від 24.03.2015 року
Постанова ВАСУ від 01.04.2015 року
Постанова ВАСУ від 24.02.2015 року
Постанова ВАСУ від 26.03.2015 року
Постанова ВАСУ від 18.03.2015 року
Постанова ВАСУ від 04.03.2014 року
Постанова ВАСУ від 24.07.2014 року
Постанова ВАСУ від 11.06.2014 року
Постанова ВАСУ від 05.06.2014 року
Постанова ВАСУ від 05.06.2014 року
Постанова ВАСУ від 16.04.2014 року
Постанова ВАСУ від 25.03.2014 року
Постанова ВАСУ від 12.12.2014 року
Постанова ВАСУ від 16.10.2015 року
Постанова ВАСУ від 12.03.2014 року
Постанова ВАСУ від 04.06.2014 року
Постанова ВАСУ від 26.03.2014 року
Постанова ВАСУ від 23.01.2014 року
Постанова ВАСУ від 16.10.2015 року
Постанова ВАСУ від 15.06.2016 року
Постанова ВАСУ від 29.10.2015 року
Постанова ВАСУ від 15.03.2016 року
Постанова ВП ВС від 07.05.2020 року
Постанова ВП ВС від 05.12.2019 року
Постанова ВАСУ від 08.10.2014 року
Постанова ВАСУ від 29.05.2014 року
Постанова ВАСУ від 08.10.2014 року
Постанова ВАСУ від 01.04.2014 року
Постанова ВАСУ від 17.03.2015 року
Постанова ККС ВП від 30.07.2019 року
Постанова ВАСУ від 19.01.2016 року
Постанова ККС ВП від 13.08.2018 року
Постанова ВАСУ від 29.05.2014 року
Постанова ВАСУ від 10.04.2014 року
Постанова ККС ВП від 20.08.2018 року
Постанова ККС ВП від 21.05.2018 року
Постанова ККС ВП від 25.07.2024 року у справі №
Постанова ВАСУ від 05.02.2014 року
Постанова ВП ВС від 14.05.2020 року
Постанова КЦС ВП від 10.06.2020 року
Постанова ВАСУ від 15.01.2014 року
Постанова КАС ВП від 05.06.2018 року
Постанова ВАСУ від 20.08.2015 року
Постанова ВП ВС від 06.06.2019 року
Постанова ВП ВС від 14.06.2018 року
Постанова ККС ВП від 25.06.2018 року
Постанова ВП ВС від 12.06.2018 року
Постанова ВП ВС від 12.06.2018 року
Постанова ВП ВС від 14.06.2018 року
Постанова ВП ВС від 21.06.2018 року
Постанова ВП ВС від 21.06.2018 року
Постанова КЦС ВП від 12.06.2019 року
Постанова ВП ВС від 21.05.2020 року
Постанова ВП ВС від 05.07.2018 року
Постанова ККС ВП від 31.07.2018 року
Постанова ВП ВС від 19.06.2019 року
Постанова КЦС ВП від 19.09.2018 року
Постанова ВАСУ від 12.02.2014 року
Постанова ККС ВП від 24.09.2018 року
Постанова ККС ВП від 01.10.2018 року
Постанова ВАСУ від 24.03.2015 року
Постанова ККС ВП від 16.07.2018 року
Постанова ВАСУ від 16.12.2014 року
Постанова ККС ВП від 24.10.2018 року
Постанова ВП ВС від 01.11.2018 року
Постанова КЦС ВП від 07.11.2018 року
Постанова ККС ВП від 19.11.2018 року
Постанова ВП ВС від 20.02.2020 року
Постанова ВП ВС від 06.12.2018 року
Постанова ККС ВП від 05.06.2018 року
Постанова ВП ВС від 07.02.2019 року
Постанова ВАСУ від 27.02.2014 року
Постанова КЦС ВП від 29.05.2019 року
Постанова ВП ВС від 06.06.2019 року
Постанова ВП ВС від 06.06.2019 року
Постанова ВАСУ від 16.12.2015 року
Постанова ВП ВС від 14.03.2019 року
Постанова ККС ВП від 24.02.2020 року
Постанова ВП ВС від 20.02.2020 року
Постанова ВП ВС від 04.04.2019 року
Постанова ККС ВП від 29.08.2018 року
Постанова ВП ВС від 15.03.2018 року
Постанова ВП ВС від 01.11.2018 року
Постанова ВАСУ від 06.04.2016 року
Постанова ВП ВС від 06.02.2020 року
Постанова ВАСУ від 27.01.2016 року
Постанова ВАСУ від 21.01.2016 року
Постанова ВАСУ від 24.09.2015 року
Постанова ВАСУ від 24.06.2015 року
Постанова ВАСУ від 03.06.2015 року
Постанова ВП ВС від 07.02.2019 року
Постанова ВАСУ від 21.01.2015 року
Постанова ВАСУ від 28.10.2014 року
Постанова ВАСУ від 23.10.2014 року
Постанова ВАСУ від 14.10.2014 року
Постанова ВАСУ від 03.07.2014 року
Постанова ВАСУ від 12.06.2014 року
Постанова ВАСУ від 29.05.2014 року
Постанова ВАСУ від 23.04.2014 року
Постанова ВАСУ від 26.03.2014 року
Постанова ВАСУ від 19.03.2015 року
Постанова ВАСУ від 12.03.2015 року
Постанова ВАСУ від 12.12.2014 року
Постанова ВАСУ від 06.07.2016 року
Постанова ККС ВП від 05.04.2018 року
Постанова ВАСУ від 22.12.2015 року
Постанова ВАСУ від 30.01.2014 року
Постанова ВАСУ від 19.01.2016 року
Постанова ККС ВП від 12.02.2018 року
Постанова ВАСУ від 21.01.2016 року
Постанова ВП ВС від 05.07.2018 року
Постанова ВАСУ від 16.11.2016 року
Постанова ВАСУ від 23.02.2015 року
Постанова ВАСУ від 06.07.2016 року
Постанова ВАСУ від 10.06.2014 року
Постанова ВАСУ від 06.03.2015 року
Постанова ВП ВС від 06.12.2018 року
Постанова ВП ВС від 23.08.2018 року
Постанова КЦС ВП від 12.09.2018 року
Постанова КЦС ВП від 19.09.2018 року
Постанова ВАСУ від 25.05.2016 року
Постанова ВП ВС від 18.10.2018 року
Постанова ВП ВС від 12.12.2019 року
Постанова КЦС ВП від 15.11.2018 року
Постанова ВП ВС від 22.11.2018 року
Постанова ВП ВС від 12.12.2019 року
Постанова ККС ВП від 10.12.2018 року
Постанова ВП ВС від 13.12.2018 року
Постанова ВП ВС від 13.12.2018 року
Постанова ККС ВП від 15.01.2019 року
Постанова ВП ВС від 17.01.2019 року
Постанова ВП ВС від 17.01.2019 року
Постанова ВП ВС від 24.01.2019 року
Постанова ВП ВС від 07.02.2019 року
Постанова ККС ВП від 15.03.2019 року
Постанова ВП ВС від 28.03.2019 року
Постанова ВП ВС від 28.03.2019 року
Постанова ВП ВС від 04.04.2019 року
Постанова ВП ВС від 11.04.2019 року
Постанова ККС ВП від 31.05.2019 року
Постанова ВП ВС від 20.06.2019 року
Постанова ВАСУ від 15.01.2015 року
Постанова ВП ВС від 21.11.2019 року
Постанова ККС ВП від 21.02.2020 року
Постанова ВП ВС від 12.05.2022 року у справі №
Постанова ВП ВС від 06.02.2020 року
Постанова КЦС ВП від 21.02.2020 року
Постанова КЦС ВП від 26.09.2018 року
Постанова КЦС ВП від 28.04.2020 року
Постанова ВП ВС від 07.05.2020 року
Постанова ККС ВП від 21.07.2020 року
Постанова ВП ВС від 07.05.2020 року
Постанова ККС ВП від 28.05.2020 року
Постанова ВАСУ від 24.09.2015 року
Постанова ВАСУ від 12.03.2015 року
Постанова ВАСУ від 01.04.2015 року
Постанова ВАСУ від 18.01.2016 року
Постанова ВАСУ від 20.04.2016 року
Постанова ККС ВП від 09.11.2018 року
Постанова ККС ВП від 06.11.2018 року
Постанова ВП ВС від 22.11.2018 року
Постанова КЦС ВП від 29.05.2019 року
Постанова ВАСУ від 14.01.2014 року
Постанова ВАСУ від 23.03.2016 року
Постанова ВАСУ від 27.01.2016 року
Постанова ВП ВС від 13.02.2020 року
Постанова ВАСУ від 09.09.2015 року
Постанова ВАСУ від 30.06.2015 року
Постанова ВАСУ від 24.06.2015 року
Постанова ВАСУ від 17.06.2015 року
Постанова ВАСУ від 15.04.2015 року
Постанова ВАСУ від 26.01.2016 року
Постанова ВАСУ від 26.02.2015 року
Постанова ВАСУ від 17.03.2015 року
Постанова ВАСУ від 24.02.2015 року
Постанова ВАСУ від 09.02.2015 року
Постанова ВАСУ від 10.12.2014 року
Постанова ВАСУ від 05.11.2014 року
Постанова ВАСУ від 21.10.2014 року
Постанова ВАСУ від 22.07.2014 року
Постанова ВАСУ від 12.06.2014 року
Постанова ВАСУ від 28.05.2014 року
Постанова ВАСУ від 29.05.2014 року
Постанова ВАСУ від 29.05.2014 року
Постанова ВАСУ від 10.04.2014 року
Постанова ВАСУ від 25.03.2014 року
Постанова ВАСУ від 19.02.2014 року
Постанова ВАСУ від 06.02.2014 року
Постанова ВАСУ від 04.02.2014 року
Постанова ВАСУ від 22.01.2014 року
Постанова ВАСУ від 05.03.2015 року
Постанова ВАСУ від 12.12.2014 року
Постанова ККС ВП від 18.02.2020 року
Постанова ВАСУ від 14.01.2016 року
Постанова ВАСУ від 05.03.2015 року
Постанова ВАСУ від 12.12.2014 року
Постанова ВАСУ від 12.12.2014 року
Постанова ВАСУ від 12.12.2014 року
Постанова КЦС ВП від 19.09.2018 року
Постанова ВАСУ від 10.02.2016 року
Постанова ВП ВС від 13.12.2018 року
Постанова ВАСУ від 29.01.2015 року
Постанова ВП ВС від 12.12.2019 року
Постанова ВАСУ від 31.03.2015 року
Постанова ВАСУ від 27.08.2015 року
Постанова ВАСУ від 09.07.2015 року
Постанова ВП ВС від 06.02.2020 року
Постанова ВП ВС від 07.06.2018 року
Постанова ВП ВС від 18.06.2020 року
Постанова ВАСУ від 21.01.2015 року
Постанова ВАСУ від 30.11.2015 року
Постанова ВАСУ від 04.06.2014 року
Постанова ВАСУ від 15.04.2015 року
Постанова ВАСУ від 18.05.2015 року
Постанова ККС ВП від 11.02.2020 року
Постанова ВАСУ від 05.06.2014 року
Постанова ВАСУ від 17.09.2014 року
Постанова ВАСУ від 13.02.2014 року
Постанова ВАСУ від 06.04.2016 року
Постанова ВАСУ від 10.08.2016 року
Постанова ВАСУ від 30.04.2014 року
Постанова ККС ВП від 13.06.2019 року
Постанова КАС ВП від 16.05.2018 року
Постанова ВАСУ від 22.05.2014 року
Постанова ККС ВП від 09.01.2018 року
Постанова ВАСУ від 15.07.2015 року
Постанова ВП ВС від 23.01.2020 року
Постанова ВП ВС від 11.04.2019 року
Постанова ВАСУ від 12.12.2014 року
Постанова КАС ВП від 22.05.2018 року
Постанова ВАСУ від 11.03.2014 року
Постанова ВАСУ від 19.03.2015 року
Постанова КЦС ВП від 12.06.2020 року
Постанова ВП ВС від 25.06.2020 року
Постанова ККС ВП від 08.05.2018 року
Постанова ВАСУ від 04.02.2015 року
Постанова ВП ВС від 18.06.2020 року
Постанова ВП ВС від 23.08.2018 року
Постанова ВАСУ від 04.02.2015 року
Постанова ВАСУ від 17.06.2015 року
Постанова ВАСУ від 24.06.2015 року
Постанова ВАСУ від 04.11.2014 року
Постанова ККС ВП від 02.05.2019 року
Постанова ВАСУ від 07.08.2014 року
Постанова ВАСУ від 21.07.2014 року
Постанова ВАСУ від 08.04.2014 року
Постанова ВАСУ від 06.02.2014 року
Постанова ВАСУ від 20.01.2014 року
Постанова ВАСУ від 02.03.2016 року
Постанова КАС ВП від 16.05.2018 року
Постанова ВАСУ від 13.07.2016 року
Постанова ВАСУ від 12.06.2014 року
Постанова ККС ВП від 02.03.2018 року
Постанова ВАСУ від 22.09.2015 року
Постанова ВП ВС від 15.03.2018 року
Постанова ВАСУ від 16.09.2014 року
Постанова ВП ВС від 12.12.2019 року
Постанова ККС ВП від 02.01.2018 року
Постанова ВАСУ від 26.11.2014 року
Постанова КЦС ВП від 18.07.2019 року
Постанова ВАСУ від 14.01.2015 року
Постанова ВП ВС від 07.05.2020 року
Постанова ККС ВП від 13.05.2020 року
Постанова ВАСУ від 28.05.2014 року
Постанова ВАСУ від 18.02.2014 року
Постанова ВП ВС від 21.05.2020 року
Постанова ВАСУ від 05.11.2015 року
Постанова ВАСУ від 16.12.2015 року
Постанова ВАСУ від 08.04.2014 року
Постанова ВАСУ від 31.03.2015 року
Постанова ВП ВС від 20.02.2020 року
Постанова ВАСУ від 04.02.2015 року
Постанова ВАСУ від 17.06.2015 року
Постанова ВП ВС від 23.08.2018 року
Постанова КАС ВП від 27.02.2018 року
Постанова ВП ВС від 20.06.2019 року
Постанова ВАСУ від 21.10.2014 року
Постанова ККС ВП від 10.09.2018 року
Постанова КЦС ВП від 29.01.2020 року
Постанова ВП ВС від 20.02.2020 року
Постанова ВП ВС від 13.12.2018 року
Постанова ВАСУ від 29.09.2014 року
Постанова ВП ВС від 13.02.2020 року

П О С Т А Н О В А
Іменем України
20 березня 2018 року
м. Київ
справа №808/278/13-а
адміністративне провадження №К/9901/3444/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бившевої Л.І.,
суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Запорізької митниці Міндоходів (правонаступник Запорізької митниці) на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11.04.2013 (суддя - Прудивус О.В.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.03.2014 (Чепурнов Д.В., Нагорна Л.М., Сафронова С.В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Енергетичні технології" (далі - ТОВ "ТД"Енергетичні технології") до Запорізької митниці (далі - Митниця) про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В:
У січні 2013 року ТОВ "ТД"Енергетичні технології" звернулося до суду з позовом до Митниці, у якому просило: визнати протиправними дії відповідача щодо визначення товариству суми грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій) в акті перевірки від 14.12.2012 № н/0042/12/112000006/0030982728; визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення Митниці форми "Р" від 03.01.2013 № 1, № 2 та № 3, якими товариству визначено податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) із ввізного мита в сумі 7411,86 грн, акцизний податок - 127 347,41 грн та з податку на додану вартість (далі - ПДВ) - 26 951,85 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що податкове зобов'язання та штрафні санкції визначені безпідставно, оскільки при митному оформленні товару були виконані процедури, передбачені чинним законодавством України, а митний орган при здійсненні митного контролю прийняв митну декларацію (далі - МД) без жодного зауваження, тобто Митниця підтвердила правильність та достовірність даних МД.
Запорізький окружний адміністративний суд постановою від 11.04.2013, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.03.2014, адміністративний позов ТОВ "ТД"Енергетичні технології" задовольнив: визнав протиправними та скасував податкові повідомлення Митниці форми "Р" від 03.01.2013 № 1, № 2 та № 3; присудив на користь ТОВ "ТД"Енергетичні технології" із Державного бюджету України витрати щодо сплати судового збору в розмірі 1617,11 грн.
Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій, виходили з того, що митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів згідно з положеннями Митного кодексу України Такий контроль може здійснюватися в установленому порядку. Однак, приймаючи МД та пропускаючи товар на митну територію України, митний орган погоджується з відомостями про товар, тому в такому випадку відповідач не мав правових підстав для прийняття податкових повідомлень-рішень про нарахування податкових зобов'язань. Крім того, суди зазначили, що відповідач не мав правових підстав для проведення перевірки товариства, оскільки така перевірка була призначена у зв'язку з виявленням службових порушень посадовими особами митного органу.
Одеська митниця ДФС подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
На обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач зазначає, що у Митниці були достатні підстави вважати, що товариство порушило вимоги законодавства України з питань митної справи, внаслідок чого відповідно до положень статті 345, 351 Митного кодексу України була проведена невиїзна документальна перевірка товариства. Зокрема, при митному оформленні товару за митною декларацією від 09.11.2012 № 112050000/2012/025236 рішення про визначення коду товару не приймалося, а згідно з даними висновком Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи Державної митної служби України щодо фізико - хімічних показників та Пояснень до товарної позиції імпортований позивачем товар має класифікуватися за кодом Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТ ЗЕД) 2710 19 29 00 (ставка мита 2 %), а не 3814 00 90 90.
Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 02.06.2106 № 1401-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, статтю 125 Конституції України викладено в редакції, згідно з якою Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України.
Згідно з пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, з дня початку роботи Верховного Суду у складі, визначеному цим Законом, Верховний Суд України, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України припиняють свою діяльність та ліквідуються у встановленому законом порядку.
Відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, постановою Пленуму Верховного Суду від 30.11.2017 № 2 "Про визначення дня початку роботи Верховного Суду" днем початку роботи Верховного Суду визначено 15.12.2017.
Законом України від 03.10.2017 № 2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017, Кодекс адміністративного судочинства викладено в новій редакції.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Бившева Л.І. (суддя-доповідач, головуючий суддя), Хохуляк В.В., Шипуліна Т.М.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 20.03.2018 касаційну скаргу Запорізької митниці Міндоходів прийняв до провадження та визнав за можливе попередній розгляд справи.
Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а судові рішення - в силі як такі, що прийняті відповідно до закону та є належно обґрунтованими.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи позивача, заперечення позивача та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Суди попередніх інстанції встановили, що на підставі зовнішньоекономічного договору від 01.03.2011 № 1011-0103/ESK із ТОВ "ЕнергіяСтройКомплект" (Російська Федерація) у жовтні 2012 року товариство поставило на територію України товар "абсорбент очищений", який задекларував за МД № 112050000/2012/022570 як "абсорбент очищений" з кодом УКТ ЗЕД 3814 00 90 90 (ставкою мита 0%).
З метою точного встановлення хімічного складу імпортованого позивачем товару 10.10.2012 відповідач відібрав пробу товару, заявленого у графі 31 митної декларації №112050000/2012/025570, про що склав Акт "Про взяття проб і зразків товарів" від 10.10.2012 № 32.
На замовлення відповідача Центральним митним управлінням лабораторних досліджень та експертної роботи проведено дослідження, результати якого викладені у висновку від 05.11.2012№ 12.3-1305. Згідно з цим висновком отримані результати лабораторних досліджень проби за визначеними показниками не суперечать відповідним показникам, зазначеним у графі 31 МД від 10.10.2012 № 112050000/2012/022570 (а.с. 52).
У зв'язку з отриманням відмови в прийнятті митної декларації від 10.10.2012 № 112050000/2012/022570 (копія картки відмови № 112050000/2012/01211) позивач подав другу митну декларацію № 112050000/2012/025236, у якій графа 31 заповнена у відповідності до висновку Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи від 05.11.2012 № 12.3-1305, а у графі 33 вказаний код товару "3814 00 90 90" (а.с. 53, 56). Зазначена митна декларація прийнята Митницею без зауважень та товар випущено у вільний обіг 09.11.2012, про що свідчить відповідна штамп на митній декларації (а.с. 56).
За результатами проведеної документальної невиїзної перевірки митниця склала акт від 14.12.2012 № н/0042/12/112000006/0030982728, згідно з висновком якого товариство під час декларування імпортованого товару "абсорбент очищений" порушило вимог Основних правил інтерпретації класифікації товарів, зокрема номерів 1 та 6 Приміток до Групи 27 УКТ ЗЕД, що призвело до заниження податкового зобов'язання на загальну суму 129 368,90 грн.
На підставі акту перевірки від 14.12.2012 № н/0042/12/112000006/0030982728 Митниця згідно з податковими повідомленнями форми "Р" від 03.01.2013 № 1, № 2 та № 3 визначила товариству податкові зобов'язання за поставлений ним товар через його невірну класифікацію та застосувала штрафні санкції.
Відповідно до статті 69 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI у редакції Закону, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.
Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.
На вимогу посадової особи органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.
У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.
Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.
Рішення органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням органу доходів і зборів щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Відповідно до Порядку роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012; 650 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.07.2012 № 1085/21397; далі - Порядок), контроль правильності класифікації товарів - це перевірка правильності опису товару та відповідного йому коду в митній декларації вимогам Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД під час проведення процедур його митного контролю та митного оформлення.
Згідно з цим Порядком декларант або уповноважена ним особа класифікує товари згідно з УКТ ЗЕД при їх декларуванні відповідно до статті 69 МК України, а посадові особи митного поста здійснюють контроль правильності класифікації товарів під час проведення митних формальностей при митному оформленні товарів.
Розділом ІІ вказаного Порядку встановлено, що декларант або уповноважена ним особа класифікує товари згідно з УКТ ЗЕД при їх декларуванні відповідно до Митного кодексу України. Посадові особи підрозділу митного оформлення чи митного поста, відділу митних платежів здійснюють контроль правильності класифікації товарів під час проведення митних формальностей при митному оформленні товарів. Обсяг контролю, достатнього для забезпечення додержання правил класифікації товарів при митному оформленні, визначається на основі результатів застосування системи управління ризиками.
Рішення приймається за результатами класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД у разі необхідності зміни задекларованого коду товару згідно з УКТ ЗЕД, у тому числі за результатами спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками у складних випадках митних формальностей.
Отже, відсутність рішення про визначення коду товару та випущення товару у вільний обіг свідчить про класифікацію його митним органом відповідно до коду, заявленого у митній декларації.
Згідно з пунктом 3 частини третьої статті 345 Митного кодексу України митні органи мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, зокрема, щодо правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення.
Відповідно до частини другої статті 351 Митного кодексу України документальна невиїзна перевірка проводиться у разі: 1) виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів; 2) надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих органові доходів і зборів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.
Аналіз наведених норм свідчить про можливість митного контролю після завершення митного оформлення за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України.
Як встановили суди, підставою для проведення позапланової перевірки ТОВ "ТД"Енергетичні технології" стали результати службового розслідування з метою з'ясування розбіжностей у висновках Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи від 05.11.2012 № 12.3-1305, що не є підставою для проведення документальної невиїзної перевірки. Тоді як імпортований позивачем товар, правильності декларування кодів якого стосувався зазначений висновок, задекларований повторно у митній декларації № 112050000/2012/025236 з урахуванням вказаного висновку та пройшов митне оформлення. МД, в якій позивач задекларував до ввезення на митну територію України вище вказаний товар за кодом УКТ ЗЕД 3814 00 90 90, були прийняті митним органом, а імпортований товар випущений у вільний обіг.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що невиїзна документальна перевірка була проведена Митницею безпідставно, а податкові повідомлення-рішення форми "Р" від 03.01.2013 № 1, № 2 та № 3 є протиправними.
Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 349, статті 350, частинами 1, 5 статті 355, статтями 356, 359, підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Запорізької митниці Міндоходів залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11.04.2013 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.03.2014 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді Верховного Суду Л.І. Бившева
В.В. Хохуляк
Т.М. Шипуліна